
О нас \| История и Успехи \| Миссия \| Манифест

Сети МСоЭС

  Члены МСоЭС
  Как стать
  членом МСоЭС

Дела МСоЭС

  Программы МСоЭС
  Проекты и кампании
   членов МСоЭС

СоЭС-издат

  Новости МСоЭС
  "Экосводка"
  Газета "Берегиня"
  Журнал Вести СоЭС
  Библиотека
  Периодика МСоЭС

На главную страницу кампании
в защиту Дунайского заповедника

Другие номера газет

"Дельта и человек" №3-4

6 мая 2005

Міністрові транспорту та зв’язку України пану Червоненку Є.А.

Вилківська Міська Рада
Виконавчий Комітет

15.04.2005 г. № 854/02-20
Міністрові транспорту та зв’язку України
пану Червоненку Є.А.

   Вельмишановний Євгене Альфредовичу!
   В зв’язку з відновленням судноплавства по українському глибоководному шляху Дунай -Чорне море і його успішній роботі, громада міста Вилкове, який розташований на початку цього шляху, висловлює Вам глибоку пошану та вдячність за піклування по подальшому розвитку цього вельми значимого як для нашого міста, Українського Придунав’я і всієї України транспортного проекту.
  Робота ГСХ Дунай -Чорне море на І етапі, створення Центру регулювання руху суден “Вилкове”, відкриття Дунайської філії держпідприємства “Дельта-лоцман” в нашому місті дозволило збільшити зайнятість населення міста, видатки місцевого бюджету і в цілому поліпшити соціальні-економічні показники життя міста.
  Разом з тим, очікуваний нами економічний результат від роботи українського суднового ходу Дунай - Чорне море для міста Вилкове ще не є значним і може бути збільшений, якщо частину транзитного вантажу переробляти на території міста.
  А для організації комплексу по перевалці генеральних вантажів та контейнерів на території міста є всі реальні можливості – в районі 20-22 км Дунаю (північно-східна частина міста) природні глибини річки досягають 12-15 метрів, ширина – до 900 м, вільна (не забудована) територія площею 500 га.
  Просимо розглянути можливість створення в нашому місті транспортного комплексу по перевалці генвантажів для суден в сполучені ріка - море. Зі свого боку міськрада готова розглянути питання про відповідний землевідвід, виготовлення ескізного проекту комплексу.
  Сподіваємось, що об’єднанні зусилля центральної влади та органів самоврядування на місцях дозволить значно покращити соціально-економічну обстановку в місті Вилкове.
  Щиро запрошуємо Вас приїхати в Вилкове – а це запрошення в усній формі Вам передавали ветерани та старожили міста під час Вашого обльоту ГСХ Дунай-Чорне море в березні цього року, та проінформувати нашу громаду про подальший розвиток морегосподарського комплексу в нашому регіоні.

З повагою,
Вилківський міський голова
І.В. Тимошенко

Наш комментарий

  В прошлом номере нашей газеты от 9 апреля мы уже вторично предупреждали, что опасность сооружения порта в черте города Вилково усилилась. Указывали на опасность неизбежного загрязнения. И ставили вопрос: «как это скажется на садах, огородах, рыболовстве, жителях самого города?». Вспомним, например, весну 2000 года, когда дунайская сельдь практически не заходила в реку, и одной из версий была связь с цианидным загрязнением Дуная Румынией.
  Но И. В. Тимошенко в очередной раз послушно подписал письмо, и всё окончательно прояснилось. Городской голова просит строить порт от 20 километра (район портовского дома по ул. Солнечная, 6) до Базарчука. Напомним также, что именно на этом промежутке находятся оба водозабора – городской и ЛТП. Как выяснилось, такое решение принято без ведома сессии, исполкома и даже руководства порта Усть-Дунайск, где профессионалы своего дела могли бы дать И. Тимошенко всю необходимую информацию. Раньше мы думали, что он только нас без нас «женит», разрабатывая и заслушивая варианты зонирования заповедника без нашего присутствия и участия. Оказывается, это стало уже стилем его руководства в принятии судьбоносных для города решений. Мы многократно излагали выводы экономистов о необходимости строительства именно устьевого порта, куда могут подойти суда с большой осадкой. Для чего строить порт в Вилково, если уже есть Усть-Дунайск, на 23 км выше есть порт в Килии, не говоря уже о незагруженных Ренийском и Измаильском портах?
  Где же необходимая процедура общественных слушаний? Где же казаки с флагами, которых мы привыкли видеть при различных собрания по строительству канала на гирле Быстрое? Как, в конце концов, отреагируют местные жители?
   Я вспоминаю уже относительно далёкий 1996 год, когда на базе Вилковского лечебно-трудового профилактория (ЛТП) запланировали создать всеукраинскую зону для уголовных заключённых, больных СПИДом. Тогда я был председателем инициативной группы по борьбе с таким строительством. В критический момент буквально за полдня на митинг возле тогдашнего рыбколхоза им. Ленина собралось больше 2 тысяч человек (это в 9-тысячном городке!). Но в то сложное время с нами был другой вилковский голова – Николай Михайлович Басов, который интересы города поставил выше ведомственных интересов МВД и своих личных. Благодаря его знанию законов, организаторским качествам, тщательному анализу ситуации и ораторскому искусству нам удалось отбить эту безумную затею. Что ждёт город сейчас?

А. Волошкевич

К оглавлению